|
|
|
Книга дня
Знижка 50%
Технічна підтримка
(пн.-пт., з 9.00 до 18.00)
|
|
|
|
|
|
|
|
"Жорстка" наукова фантастика: початківцям не рекомедуємо
Якщо читаючи наукову фантастику ви розмірковуєте над правдоподібністю твору та перевіряєте технічні характеристики – ця добірка для вас.
Жорстка наукова фантастика (англ. hard science fiction, hard SF) — категорія наукової фантастики, яка характеризується акцентом на наукових або технічних подробицях, на точній відповідності академічній науці на час написання твору. Основні теми «жорсткої» НФ пов'язані, як правило, з природничими науками (астрономія, фізика, геологія), також до неї відносяться реалістичні космічні історії та твори про фантастичні технології.
Флінн Майкл
Айфельгайм
Переглянути книгу
Уявіть собі історію першого контакту. Уявіть, що цей контакт стається в далекому минулому, знайомлячи пілотів не знаних нам іншоходів зі священниками-схоластами, лицарями із гірських замків та простими орачами, які міряють час лойовими свічками, храмовими святами та переміною пір року.
Чи зможуть прибульці пояснити, що вони не демони? Чи повірять їм селяни? Як відправити дивних «прочан» додому, якщо їхній корабель не має ні коліс, ні вітрил? За героями цієї оповіді стежать уважні очі філософа, єпископа та барона-розбійника. А ще — на відстані 650 років — істориків, фізиків та бібліотекарів. Розлогі міркування одних, розбавлені цитатами із Святого Письма та епічних пісень, тісно переплітаються з поквапливими діалогами інших. В їхній заочній дискусії крізь сторіччя народжуються чудо відкриття, травма втрат, захоплення любові, істина і неодмінно — шлях до зірок.
Український дебют Майкла Флінна, інженера, статистика, а ще — лауреата меморіальних премій Стерджена (1998) та Гайнлайна (2003). Його роман — номінант на «Г’юґо-2007» та переможець найпрестижнішої японської НФ-премії «Сейюн-2011».
Міллер-молодший Волтер М.
Кантика для Лейбовіца
Переглянути книгу
Г’юґоносна «Кантика для Лейбовіца» Волтера Міллера-мол. в історії наукової фантастики XX ст. — річ не просто велика чи видатна, вона — ВЕРШИННА. По суті, це — біблія постапокаліпсису…
Про світ, що пережив ядерну катастрофу, про темні століття, що прийшли після неї…
І, звичайно, про віру — промінець світла посеред безмежного океану пітьми.
Хай береже нас святий Лейбовіц!
Стросс Чарльз
Ачелерандо
Переглянути книгу
«Ачелерандо! “Щораз скоріше!”» — ніби говорять одне одному персонажі цього непересічного науково-фантастичного роману единбуржця Чарльза Стросса.
Батько, донька й онук — три покоління однієї сім’ї — стають учасниками появи постлюдського суспільства в природному для нього середовищі технологічної сингулярності. За химерним та витіюватим сюжетом книги захована справжня енциклопедія фантастичних ідей та концептів межі тисячоліть: юридичні права віртуальних клонів, штучний інтелект у домашніх іграшках, економіка Інтернет-ботів, сфери Дайсона, демонтаж поясу астероїдів, гірничі роботи на газових гігантах і найголовніше — політ до зірок у пошуках позаземного інтелекту.
Все це — лиш дрібка того, з чим доводиться мати справу спантеличеним від постлюдського суспільства персонажам роману, людям і не тільки.
Зустрічайте! Лауреат премії «Локус»-2006, номінант із коротких списків «Г’юґо»-2006, «Неб’юли»-2003, іменних премій Артура Кларка та Джона Кемпбелла (2006). Повноцінний дебют українською мовою.
Стросс Чарльз
Небо сингулярності
Переглянути книгу
У болоті захланної провінційної вулички лежить і цвірінчить телефон. Якщо відповісти на його дзвінок, то можна задешево сповнити усі свої бажання. Два такі телефони — дивина, десяток — морока для місцевої жандармерії, сотня — заколот анархістів… А якщо таких телефонів тисячі? А якщо їхнє пілікання — це набат старого світу? А якщо цей набат іще й не відомо за ким: ретроградами і темним людом? Новоспеченими любителями апґрейдів та революцій? Чи за цілим суспільним устроєм і, можливо, життям у радіусі кількох десятків світлових років? «Небо сингулярності» — дебютний роман відомого британського фантаста Чарльза Стросса — писано на перетині hard sf та космоопери; у ньому лунають традиційні для автора теми: технологічна сингулярність, міжзоряні подорожі і… колапс традиційної політики та економіки, а ще — конфлікт тоталітарної луддитської держави з бездушним прогресорством.
Стівенсон Ніл
Сімміс
Переглянути книгу
Від автора таких бестселерів №1 New York Times, як «Анафем», «Вірус Reamde» та «Криптономікон», читайте захоплюючий і провокаційний науково-фантастичний твір — величну історію знищення і виживання, яка охоплює п’ять тисяч років.
Що буде після кінця світу?
Місяць вибухнув раптово і без жодної на те причини. Земля стала бомбою з годинниковим механізмом. У пошуку спасіння від неминучого нації усього світу об’єдналися, щоб реалізувати амбітний план порятунку людства далеко за межами планети, у відкритому космосі.
Але складність і непередбачуваність людської природи у поєднанні з неймовірними викликами та небезпеками загрожували безстрашним піонерам, аж поки людей не залишилося зовсім мало…
П’ять тисяч років потому їхні нащадки, сім різних рас, почали іншу сміливу подорож до невідомого, чужого світу, повністю знищеного катаклізмом і часом, що називається Земля.
Сіммонс Ден
Гіперіон
Переглянути книгу
Мине якихось вісімсот років, і до загадкових Гробниць часу, що порушують закони Ньютона та загальну теорію відносності, на абсолютно провінційну планету Гіперіон вирушить дивна делегація дивного культу, який боготворить невблаганного монстра. Католицький священник, полковник військово-космічних сил, геніальний поет-лихослов, тамплієр, що водить зореліт-дерево, тихий філософ, приватний детектив та безіменний дипломат – кожен із них має заповітне бажання і потаємну ціль, від яких може залежати майбутнє не тільки кільканадцяти мільярдів людей на двох сотнях планет, а й штучних інтелектів та загадкової постлюдської раси Вигнанців.
В епіцентрі пристрастей та політичних інтриг — Гіперіон.
В епіцентрі уваги — історії прочан (про війну, про любов, про довкілля, про тілесне кохання та про Літературу-з-Великої-Букви).
В епіцентрі подорожі — незбагненна істота, що карає, стинає голови та настромлює жертв на гостряки (не)віртуального Дерева болю, але також обдаровує: благословляє безсмертям, іде проти стрілок годинника та аркушів календаря й існує в статусі Загадки, яку не можна розгадати...
Фантастичні премії «Г’юґо» та «Локус» за 1990 рік, звання найкращого перекладного роману в Японії 1995 року і влучна лаконічна характеристика від поважної енциклопедії Клюта — Ніколлса: «Щонайбільш амбітний епос у жанрі космічної опери». Все це про цикл «Гіперіонових пісень» Дена Сіммонса. І власне про «Гіперіон» — її яскравий, пошанований десятками критиків і тисячами читачів старт.
|
|
|
|