Стросс Чарльз

Чарльз Стросс — британський письменник-фантаст, автор довгої і короткої жанрової прози, відзначеної низкою профільних нагород і регулярно згадуваної у списках номінантів на різноманітні галузеві премії.

До початку 2000-х творчий доробок письменника складався переважно з оповідань та новел, які публікували в періодичних виданнях. Згодом більшість із них вийшли окремою збіркою «Грінка». Варто зауважити, що деякі коротенькі твори Чарльза Стросса пізніше стали прелюдіями до об’ємних книг чи циклів або взагалі повністю компонують довгий твір, як це було з циклом повістей «Ачелерандо».

Роман «Ачелерандо» у 2006 році було номіновано на п’ять премій: «Г’юґо», Кемпбелла, Кларка, Британського товариства наукової фантастики і часопису «Локус». У книзі розповідається про життя проблемної родини в часи кардинальних технологічних змін, які радикально змінюють вигляд людського суспільства і його життя в часи технологічної синґулярності й після неї, перетворюючи їх таким чином на постлюдей — наступну еволюційну ланку Homo sapiens sapiens. Українською у перекладі Богдана Стасюка книга вийшла 2019 року.

Найвідоміший роман автора — «Небо синґулярності» (номінований на премію «Г’юґо») — розпочинає цикл творів «Есхатон» (англ. Eschaton), що був задуманий як кардинальне переосмислення відомого фантастичного жанру «космічної опери». Продовження — «Залізний світанок» (англ. Iron Sunrise, 2004). За аналогією з «Пральнею» обидва твори інколи об’єднуються в дилогію «Часоподібна дипломатія» (англ. Timelike Diplomacy).

Події у романах відбуваються у світі після технологічної синґулярності, коли людський рід довільно розселився по всій Галактиці, однак мусить при цьому змагатися з надмогутнім штучним інтелектом, що називає себе Есхатоном.