Duineser Elegien
|
|
Дуїнезькі елегії
|
|
Переклав М. Бажан
|
|
Die erste Elegie
|
|
Перша елегія
|
|
Die zweite Elegie
|
|
Друга елегія
|
|
Die dritte Elegie
|
|
Третя елегія
|
|
Die vierte Elegie
|
|
Четверта елегія
|
|
Die fünfte Elegie
|
|
П’ята елегія
|
|
Die sechste Elegie
|
|
Шоста елегія
|
|
Die siebente Elegie
|
|
Сьома елегія
|
|
Die achte Elegie
|
|
Восьма елегія
|
|
Die neunte Elegie
|
|
Дев'ята елегія
|
|
Die zehnte Elegie
|
|
Десята елегія
|
|
Die Sonette an Orpheus
|
|
Сонети до Орфея
|
|
Erster Teil
|
|
Частина перша
|
|
Переклав М. Бажан
|
|
I. «Da stieg ein Baum. O reine übersteigung!..»
|
|
I. «Ось дерево звелось. О виростання!..»
|
|
II. «Und fast ein Mädchen wars und ging hervor...»
|
|
II. «В мені немов жило дівчатко гоже...»
|
|
III. «Ein Gott vermags. Wie aber, sag mir, soll...»
|
|
III. «Бог це зумів, та чи пройти людині...»
|
|
IV. «O ihr Zärtlichen, tretet zuweilen...»
|
|
IV. «О ніжносерді, сміло ввійдіте...»
|
|
V. «Errichtet keinen Denkstein. Laßt die Rose...»
|
|
V. «Не зводьте пам’ятників. Хай для слави...»
|
|
VI. «Ist er ein Hiesiger? Nein, aus beiden...»
|
|
VI. «Він є тутешній? О ні, — двох держав...»
|
|
VII. «Rühmen, das ists! Ein zum Rühmen Bestellter...»
|
|
VII. «Славити! Слави обранець спливе...»
|
|
VIII. «Nur im Raum der Rühmung darf die Klage...»
|
|
VIII. «Входити лиш в простір прославляння...»
|
|
IX. «Nur wer die Leier schon hob...»
|
|
IX. «Той, хто над тіні сумні...»
|
|
X. «Euch, die ihr nie mein Gefühl verließt...»
|
|
X. «Шана вам, саркофаги античні...»
|
|
XI. «Sieh den Himmel...»
|
|
XI. «Глянь на небо...»
|
|
XII. «Heil dem Geist, der uns verbinden mag...»
|
|
XII. «Слава духу, — з’єднані ми ним!..»
|
|
XIII. «Voller Apfel, Birne und Banane...»
|
|
XIII. «От грушки, і яблука, й банани...»
|
|
XIV. «Wir gehen um mit Blume, Weinblatt, Frucht...»
|
|
XIV. «Викохуєм плоди, і грона, й квіти...»
|
|
XV. «Wartet... das schmeckt...»
|
|
XV. «Стійте... це смачно...»
|
|
XVI. «Du, mein Freund, bist einsam, weil...»
|
|
XVI. «Друже мій, справді, самітний ти, бо...»
|
|
XVII. «Zu unterst der Alte, verworrn...»
|
|
XVII. «Старче, отам, в глибині...»
|
|
XVIII. «Hörst du das Neue, Herr...»
|
|
XVIII. «Двигіт нового — його...»
|
|
XIX. «Wandelt sich rasch auch die Welt...»
|
|
XIX. «Всесвіт є змінний, немов...»
|
|
XX. «Dir aber, Herr, o was weih ich dir, sag...»
|
|
XX. «Пане, що можу — скажи ти мені...»
|
|
XXI. «Frühling ist wiedergekommen...»
|
|
XXI. «Знову весна повернулась...»
|
|
XXII. «Wir sind die Treibenden...»
|
|
XXII. «Ми прагнем небувалого...»
|
|
XXIII. «O erst dann, wenn der Flug...»
|
|
XXIII. «О, лиш тоді, коли зліт...»
|
|
XXIV. «Sollen wir unsere uralte Freundschaft, die großen...»
|
|
XXIV. «Нащо зрікатись нам приятельства старого...»
|
|
XXV. «Dich aber will ich nun, Dich, die ich kannte...»
|
|
XXV. «Тільки Тебе я, Тебе, знану здавна...»
|
|
XXVI. «Du aber, Göttlicher, du, bis zuletzt noch Ertöner...»
|
|
XXVI. «Ти, о божественний, ти, повнозвучний до краю...»
|
|
Zweiter Teil
|
|
Частина друга
|
|
Переклав М. Бажан,
|
|
крім сонетів, позначених *, які переклав В. Стус
|
|
I. «Atmen, du unsichtbares Gedicht!..»
|
|
I. «Дихай, вірше незримий мій!..»
|
|
II. «So wie dem Meister manchmal das eilig...»
|
|
II. «Майстер, на аркуш поглянувши радо...»
|
|
III. «Spiegel: noch nie hat man wissend beschrieben...»
|
|
III. «Досі, свічада, ніхто не повів...»
|
|
IV. «O dieses ist das Tier, das es nicht giebt...»
|
|
IV. «О, то є звір, – нема ніде таких...»
|
|
V. «Blumenmuskel, der der Anemone...»
|
|
V. «Квітів м’яз, що звільна анемони...»*
|
|
VI. «Rose, du thronende, denen im Altertume...»
|
|
VI. «Ти царюєш, трояндо, – для людства за давніх сторіч...»
|
|
VII. «Blumen, ihr schließlich den ordnenden Händen verwandte...»
|
|
VII. «Квіти, ви пальцям, що вас укладають, зрідні...»
|
|
VIII. «Wenige ihr, der einstigen Kindheit Gespielen...»
|
|
VIII. «Мало вас, спільників давніх дитячих забав...»
|
|
IX. «Rühmt euch, ihr Richtenden, nicht der entbehrlichen Folter...»
|
|
IX. «Не вихваляйтеся, судді, з тортур марноти...»
|
|
X. «Alles Erworbne bedroht die Maschine, solange...»
|
|
X. «Всьому, що здобуде, машина загрожує, доки...»
|
|
XI. «Manche, des Todes, entstand ruhig geordnete Regel...»
|
|
XI. «Безліч ти, смерте, законів спокійних створила...»
|
|
XII. «Wolle die Wandlung...»
|
|
XII. «Зажадай переміни...»
|
|
XIII. «Sei allem Abschied voran, als wäre er hinter...»
|
|
XIII. «Ти випередь всі розставання прийдешні, немов минули...»
|
|
XIV. «Siehe die Blumen, diese dem Irdischen treuen...»
|
|
XIV. «Глянь на квіти, що крихітку долі спізнали...»*
|
|
XV. «O Brunnen-Mund, du gebender, du Mund...»
|
|
XV. «Ти – рот щедродайний, ти – рот, джерело...»
|
|
XVI. «Immer wieder von uns aufgerissen...»
|
|
XVI. «Завжди прагне бог залікувати...»*
|
|
XVII. «Wo, in welchen immer selig bewässerten Gärten...»
|
|
XVII. «Де ті, вологою пещені, сади блаженства...»*
|
|
XVIII. «Tänzerin: o du Verlegung...»
|
|
XVIII. «Танцюристко, о ти – перехід...»
|
|
XIX. «Irgendwo wohnt das Gold in der verwöhnenden Bank...»
|
|
XIX. «Мешкає золото в банках розбещених і негідних...»
|
|
XX. «Zwischen den Sternen, wie weit; und doch, um wievieles
|
|
noch weiter...»
|
|
XX. «Далеч лежить між зірками, та більші...»
|
|
XXI. «Singe die Gärten, mein Herz, die du nicht kennst; wie in Glas...»
|
|
XXI. «Оспівуй ти, серце, сади, ще для тебе не знані...»
|
|
XXII. «O trotz Schicksal: die herrlichen überflässe...»
|
|
XXII. «О долі всупір: ці розкоші чудові...»*
|
|
XXIII. «Rufe mich zu jener deiner Stunden...»
|
|
XXIII. «О, зови мене в свої години...»*
|
|
XXIV. «O diese Lust, immer neu, aus gelockertem Lehm!..»
|
|
XXIV. «О всезростальне бажання ослаблих ґрунтів!..»
|
|
XXV. «Schon, horch, hörst du der ersten Harken...»
|
|
XXV. «Слухай, он вперше шурхочуть граблі...»
|
|
XXVI. «Wie ergreift uns der Vogelschrei...»
|
|
XXVI. «Як може нас крик пташиний вразити...»
|
|
XXVII. «Gibt es wirklich die Zeit, die zerstörende?..»
|
|
XXVII. «Чи на зустріч із судною ждати годиною...»*
|
|
XXVIII. «O komm und geh. Du, fast noch Kind, ergänze...»
|
|
XXVIII. «Прийди і відійди. Сливе дитя...»
|
|
XXIX. «Stiller Freund der vielen Fernen, fühle...»
|
|
XXIX. «Чуєш, друже незліченних далів...»
|
|
Gedichte auer Samlungen
|
|
Вірші поза збірками
|
|
Die Liebenden
|
|
Закоханці. Переклав Л. Череватенко
|
|
«Perlen entrollen...»
|
|
«Перли розсипались...». Переклав М. Бажан
|
|
Himmelfahrt Mariae. I-II.
|
|
I. «Küstliche, o öl, das oben will...»
|
|
II. «Nicht nur aus dem Schaun der Jünger, welchen...»
|
|
Ушестя Марії. І-ІІ
|
|
I. «Розкіш ти, олія, що пливе...»Переклав О. Зуєвський
|
|
II. «Не з очей ти учнів тільки, в кого...»Переклав О. Зуєвський
|
|
Narziss
|
|
Нарцис («Нарцис в’ялився. Близь його єства...»).
|
|
Переклав О. Зуєвський
|
|
Narziss
|
|
Нарцис («Це теж: виходить з мене, щоб, як спів...»).
|
|
Переклав О. Зуєвський
|
|
Fünf Sonette. I-V
|
|
П’ять сонетів. І-V
|
|
V. «Der Liebende wird selber nie genug...»
|
|
V. «Хто любить, не вгаватиме у глиб...» Переклав Б. Кравців
|
|
Die Große Nacht
|
|
Велика ніч. Переклав В. Стус
|
|
«Man muß sterben weil man sie kennt...»
|
|
«Мусиш померти, бо пізнав їх...». Переклав О. Жупанський
|
|
An Hölderlin
|
|
Гельдерлінові. Переклали М. Москаленко і М. Новикова
|
|
«Ausgesetzt auf den Bergen des Herzens...»
|
|
«Ми вже на верховині серця...». Переклав В. Коптілов
|
|
«Immer wieder, ob wir der Liebe Landschaft auch kennen...»
|
|
«Знову й знов місцину любові пізнаємо...». Переклав О. Жупанський
|
|
An die Musik
|
|
Музика. Переклав М. Бажан
|
|
[Für Prinzessin Marie Therese von Thurn und Taxis]
|
|
[Принцесi Марiї Терезi фон Турн унд Таксiс].
|
|
Переклав В. Коптілов
|
|
Aus «Zwei Gedichte»
|
|
Iз диптиха «Два вiршi»
|
|
II. Tränenkrьglein
|
|
II. Слізниця. Переклав Б. Кравців
|
|
Die Frucht
|
|
Ceмeнo. Переклав М. Бажан
|
|
Der Magier
|
|
Чаклун. Переклав Б. Кравців
|
|
[Entwürfe aus zwei winterabenden] (Prelude, I-II)
|
|
[Шкіци, зроблені протягом двох зимових вечорів] (Прелюд, І-ІІ)
|
|
I. «Nichts blieb so schцn. Ich war damals zu klein...»
|
|
I. «Нема гарнішого. Я був малям в той час...».
|
|
Переклав М. Бажан
|
|
Vorfühling
|
|
Провесiнь. Переклала О. Калашник
|
|
«An der sonngewohnten Straße, in dem...»
|
|
«На осонні шляху, при колоді...» Переклав Б. Кравців
|
|
Herbst
|
|
Осінь. Переклав В. Стус
|
|
O Lacrimosa I-III
|
|
O Lacrimosa I-III
|
|
I. «Oh Tränenvolle, die, verhaltner Himmel...»
|
|
I. «О повня слiз, як вгамувати небу...». Переклала О. Калашник
|
|
II. «Nichts als ein Atemzug ist das Leere, und jenes...»
|
|
II. «Порожнеча – тiльки подих, i та...». Переклала О. Калашник
|
|
III. «Aber die Winter! Oh diese heimliche...»
|
|
III. «О зими! О цей таємний...». Переклала О. Калашник
|
|
«Jetzt wär es Zeit, daß Götter träten aus...»
|
|
«I, може, час – виходити богам...». Переклав
|
|
Der Goldschmied
|
|
Золотар. Переклав Б. Кравців
|
|
Elegie an Marina Zwetajewa-Efron
|
|
Елегія Марині Цвєтаєвій-Ефрон. Переклав В. Стус
|
|
Geschrieben für Karl Grafen Lanckoroсski
|
|
На рядок з Карла Лянцкоронського. Переклали М. Москаленко
|
|
і М. Новикова
|
|
«Komm du, du letzter, den ich anerkenne...»
|
|
«Ти – мій останній, пізнаний до краю...». Переклав М. Бажан
|
|
Додатки
|
|
Варіанти перекладів
|
|
Листи Р. М. Рільке
|
|
Олекса Ізарський. Рільке в Україні
|
|
Василь Стус. Ну а тепер Рільке
|
|
Літопис життя і творчості
|
|
Алфавітний покажчик творів
|
|
|