Хто з нас не хотів би потрапити у минуле? Та що буде, якщо ви опинитеся не в тому місці й не в той час? Найімовірніше, нічого хорошого. Принаймні так трапилося з героїнею роману Ківрін — студенткою Оксфорду, яка з 2054-го вирушила у минуле. Куди ж вона потрапила і чому їй зостається покладатися лише на себе та людяність інших? Про все це — на сторінках роману «Книга Судного дня», відзначеного трьома найпрестижнішими преміями SF — Г’юґо, Неб’юла і Локус.
Переклад з англійської Валерія Верховського та Ірини Савюк
Обкладинка Олега Кіналя
Відгуки та запитання
- Книга Судного дня : роман
Загальна оцінка книги:
4.9
/ 5
Всього відгуків:
1
Всього оцінок:
13
Т
Тамара
13 червня 2026 17:58
Якшо коротко - відправили дівча у 1320 рік і щось пішло не так)))
Не коротко. Тут подорожі в часі — але з дуже цікавою концепцією. У цьому світі існує технологія, яка дозволяє переміщення в минуле, але водночас є й загадкова система, яка не дає вплинути на хід історії.
Якщо ви хочете вбити Гітлера — вас просто не перекине. Якщо намагаєтесь щось занести з майбутнього, дати якусь підказку, передати технології, навіть якщо ви — носій невідомого в той час вірусу — вас просто не пропустить.
Подорожі можливі тільки туди і тоді, де ваша присутність нічого не змінить. Тому подорожують у часі тут лише історики.
Більше того, для подорожі ви маєте максимально підлаштуватись під місцеве населення. Героїню відправлють у 1320й рік, вона вчить не тільки мову, а й як доїти корову, збирати яйця тощо.
У нас тут дві часові лінії – мабутнє і минуле. Причому майбутнє тут — світ після глобальної пандемії. І він був попервах ну…дивним. Потім я подивилась і вийшло, що книга була написана у 1992 році… просто згадка про глобальну пандемію і ти автоматом вважаєш, що це щось постковідне але ніт.
Спочатку читати було важкувато. Стиль спершу видався важким, місцями наче перескакувало особливо коли була акрка майбутнього, але коли сюжет розігнався — відірватися вже було неможливо.
Книжка підійде не всім. Тут даже багато описів болячок, побуту і всякого церковного. Героїня потрапляє напередодні різдва і час такий тож релігійоного в книзі доволі багато.
Відгуки та запитання
- Книга Судного дня : роман
Загальна оцінка книги:
4.9
/ 5
Всього відгуків:
1
Всього оцінок:
13
Т
Тамара
13 червня 2026 17:58
Якшо коротко - відправили дівча у 1320 рік і щось пішло не так)))
Не коротко. Тут подорожі в часі — але з дуже цікавою концепцією. У цьому світі існує технологія, яка дозволяє переміщення в минуле, але водночас є й загадкова система, яка не дає вплинути на хід історії.
Якщо ви хочете вбити Гітлера — вас просто не перекине. Якщо намагаєтесь щось занести з майбутнього, дати якусь підказку, передати технології, навіть якщо ви — носій невідомого в той час вірусу — вас просто не пропустить.
Подорожі можливі тільки туди і тоді, де ваша присутність нічого не змінить. Тому подорожують у часі тут лише історики.
Більше того, для подорожі ви маєте максимально підлаштуватись під місцеве населення. Героїню відправлють у 1320й рік, вона вчить не тільки мову, а й як доїти корову, збирати яйця тощо.
У нас тут дві часові лінії – мабутнє і минуле. Причому майбутнє тут — світ після глобальної пандемії. І він був попервах ну…дивним. Потім я подивилась і вийшло, що книга була написана у 1992 році… просто згадка про глобальну пандемію і ти автоматом вважаєш, що це щось постковідне але ніт.
Спочатку читати було важкувато. Стиль спершу видався важким, місцями наче перескакувало особливо коли була акрка майбутнього, але коли сюжет розігнався — відірватися вже було неможливо.
Книжка підійде не всім. Тут даже багато описів болячок, побуту і всякого церковного. Героїня потрапляє напередодні різдва і час такий тож релігійоного в книзі доволі багато.
Нова пошта — 100 грн
(067) 350-18-70
Кошик
