Про Симона Петлюру для дітей

Чомусь говорити про історію України з дітьми багатьом дорослим (батькам, ба навіть часто вчителям історії) досить складно. Причини у всіх різні, часто бракує потрібних знань чи влучних для пояснення дитині слів. Але знати свою історію потрібно. І маленькі громадяни України цікавляться, ставлять запитання, провокують, розпитують, прагнуть дізнатися. Як відповісти дітям зрозуміло та відповідно до їхнього віку?

Тут є одна дієва порада: читати якісну дитячу літературу з історії України, про видатних особистостей, про видатні події тощо. Є гарні приклади влучних книг, як-от «Історії про життя 50 українців та українок» (Ганна Булгакова, Аліна Курилович, видавництво «Ранок»), «Історії про життя ЩЕ 50 українців та українок» (Анастасія Савченко, видавництво «Ранок), «Жінки, як прославили Україну» (Ірина Баришевська, видавництво АССА), «Видатні українки» (Марія Франкова, видавництво «Основа»), «Ми з України. Історії про людей, якими захоплюється світ» (Уляна Скицька, «Видавництво Старого Лева»). Ці захопливі історії розповідають дітям про видатних людей нашої України.

Тато мій Петлюра

399,00 грн

Переглянути

Та дечим зовсім новим для мене стало видання «Тато мій Петлюра» Наталії Савчук (Марченко), яка започаткувала серію «Родина — Україна» видавництва «Богдан». По-перше, книга зосереджена на одній вагомій постаті історії України: Симоні Петлюрі. По-друге, сама задумка книги дуже цікава й оригінальна, тому її можна читати не лише дітям, а й дорослим. По-третє, стиль написання письменниці дуже зрозуміло, захопливо та якось так, знаєте, чуттєво і правдиво розповідає нам історію життя великої для нашої країни людини. Цей ефект «приємної простої щирої розмови про головне» досягається, зокрема, і за допомогою рішення, яке пані Наталя обрала, щоб втілити свій задум — запропонувала нам подивитися на Симона Петлюру очима його доньки. Це сміливий художній хід, і, як на мене, він має багато переваг для сприйняття видатного українця читачами книги. За допомогою листування Лесі і її тата ми відкриваємо для себе Симона Петлюру, зокрема, сповненого любові, щирого і уважного батька. Відтак, він і його вчинки стають ближчими у сприйнятті тими, хто читає цю книжку.

Чому авторка обрала для висвітлення саме цю непросту історичну постать? Можливо, тому, що всі про чули про Симона Петлюру, але мало хто цікавився детальніше його життям та діяльністю. Вороги бояться Петлюру, українці співають про нього пісні. Багато років Симона Петлюру звинувачували у злочинах, які він не вчиняв. Радянська влада постійно намагалася розповідати «правдиві» історії, перекручуючи факти. Пані Наталя як кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту біографічних досліджень НБУВ і фахівчиня із дитячої книжки та читання як ніхто усвідомлювала необхідність розповісти дітей правду про Симона Петлюру. За підтримки наукової консультантки — докторки історичних наук Таїсії Ківшар — авторка мала можливість спиратися у розповіді про Петлюру на перевірену та достовірну інформацію. І написала історію — основу для пізнання дітьми визначної постаті історії України та нашої держави.

«Як же чудово мати свою вільну сильну державу! Щоб там був твій щасливий дім, де можуть жити усі, кого ти любиш, і всі твої котики і песики! І щоб подорожувати світом із цікавості, а не тому, що мусиш шукати прихистку.»

«Тато мій Петлюра» — це 7 оповідей-ракурсів, які розкриває авторка, пишучи про відомого діяча. Саме ці напрями його діяльності можуть бути цікавими дітям: любов до мистецтва, дружба, родинні стосунки, особистісний розвиток, цілеспрямованість, віра в Україну.

Мова книжки проста, зрозуміла юним читачам та читачкам. Але що мені дуже сподобалося як мовознавиці і як мамі, що авторка пише гарною українською мовою — простою, але не зовсім «дитячою». Ця мова збагачує лексичний запас дітей, але водночас і є їм близькою по духу за допомогою жартів, сленгових слів тощо, пропорційність вживання яких дуже влучно витримана, і тому розповідь про важливе та часом нелегке у сприйнятті читається досить легко. Пані Наталя розповідає про улюблені уроки Симона Петлюри, це теж зближує дітей із видатним українцем у часи його шкільного життя.

Так, між розповідями про щось знайоме, звичайне, як-от улюблені уроки чи розповіді про дружину, маму Лесі, між чуттєвим листуванням родини Петлюри та малюнками донечки батькам, авторка зуміла вкрапити у розповідь книжки важливі, складні і важкі теми для усвідомлення дітей, як-от заборона жінкам навчатися у ВУЗах, цькування української мови, «зселянення» та знецінення україномовних науковців, митців, освічених громадян України, а ще познайомила з «дорослими» словами, як-от «циркуляр», «підпільна друкарня», «політична партія», «драматургія», «українська республіканська капела», «український стрій», «директорія» тощо.

Історія читається, як захоплива повість. Ілюстрації талановитої Альбіни Колесніченко влучно супроводжують текст. Кольорова гама підібрана гарно, продумано. Добре, що у книжці використали оригінальні світлини Симона на членів родини Петлюри (і навіть їхній будинок!), а не просто їх намалювали, це показує постаті справжніми.

Ще мені дуже сподобався творчий хід авторки — наявність у книзі Бібліотекарки пані Клю та її маленьких помічників: архівного хробачка Арха, комп’ютерної мишки Доки та невгамовного духа бібліотеки Буки. Кожен з цих героїв цієї книжки має свою історію імені, певні обов’язки та неповторний ілюстративний шарм. Кожен із помічників додає у розповідь пані Наталі свою родзинку, і читати книжку дуже захопливо!

Форзаци книжки також інформативні: на початку книги пані Наталя проводить нас пам’ятними місцями Симона Петлюри в Україні, а наприкінці — дарує подорож життєписом цього видатного українця на тлі історії України. Все чітко, влучно ілюстративно й зрозуміло і дорослим, і дітям.

Загалом Симон Петлюра постає у книзі як сповнений любові батько, як освічена людина, яка дбала про всебічний розвиток і своєї родини, як патріот своєї країни, як хоробрий і справедливий воїн, як мудрий державник, як жива людина, неідеальна, проте видатна своїми державотворчими вчинками.

Я рекомендую цю книжку для прочитання у сімейному колі, для самостійного читання дітьми та для роботи з книгою на шкільних заняттях. Прочитавши цю історію, я пропоную батькам та педагогам обговорити з дітьми прочитане, поцікавитися їхніми думками з приводу різних фактів, почуттів, вчинків головних героїв. Також можна поцікавитися, як би діти вчинили в різних ситуаціях, описаних у книжці. Листування Лесі і тата я радила б читати вголос. І окремо розглянути лінію життєпису та мапу України з пам’ятними місцями життя Симона Петлюри. Книжка також може стати у нагоді тим, хто готує про Симона Петлюру уроки чи заняття з історії, створює історичні вікторини, квести чи квізи.

Книжка «Тато мій Петлюра» важлива для сучасних українців і українок, і для наших дітей. Це дуже добре, що є люди, які можуть написати про людей, які творили історію України. Ми маємо повертати історичну справедливість іменам, які за радянських часів намагалися стерти з нашої національної пам’яті. І велика шана письменникам та письменницям, які допомагають у цьому нелегкому і кропіткому процесі.

Автор: Лілія Куліковська

Джерело: BaraBooka